Фразеологічний словник української мови

ЩИРИЙ

від щи́рого се́рця. 1. перев. зі сл. цілува́ти, віта́ти і под. Палко, гаряче. Кинулась до його, як дитина, обняла і пригорнулась, а Павло обняв і поцілував її від щирого серця (П. Куліш); — Вітаю од щирого серця панну Гризельду! — промовив князь Домінік (І. Нечуй-Левицький). 2. зі сл. каза́ти. Відверто, чистосердечно, не приховуючи нічого; чесно. Що ж їй тут казати? Вона від щирого серця тут і каже: “Як же вас ще полюбити?” (Г. Квітка-Основ’яненко); Від щирого серця кажу вам: ви — ідеальний батько (Л. Яновська). 3. зі сл. пла́кати, рида́ти і под. Нестримно. Володько довго та хоробро змагався зі спазмами плачу, .. Довго стискав свої тремтячі уста і ціпив зуби, .. не втримався, захлипав і заревів від переповненого і щирого серця (У. Самчук). щи́ра (золота́) душа́; щи́ре (золоте́) се́рце в кому, в кого, чия (чиє). Чесна, відверта, щедра, доброзичлива людина. Прохор Осауленко був козак не з величних, щира душа, себе на посміх не подасть (П. Куліш); Щира душа цей мартенівець (О. Гончар); — Лариска в мене золота душа, вона мені найдорожча людина (Є. Гуцало); Там (в Україні) найдете щире серце І слово ласкаве (Т. Шевченко); // Чесність, відвертість, доброзичливість, сердечність. Подруги в Уляні душі не чули… Любили в Уляні щиру душу (Панас Мирний). щи́рим се́рцем; щи́рою душе́ю. Віддаючи всі сили, самовіддано. Робить (Андрійко) і діло, щирим серцем робить, а годинку урве собі на гуляння парубоцьке (Марко Вовчок); — Послужив я козацтву щирою душею, а як-то мені козацтво послужить! (П. Куліш).
Ещё