Фразеологічний словник української мови

ЩЕМІТИ

душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже .. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко); Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети); (Джавоїра:) Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада); Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов’я .. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь). душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити ..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах). щеми́ть / защемі́ло се́рце чиє, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь сумує, журиться. Дивиться мати, а він озирнеться. І щемить їй серце, болить, як зранене (Григорій Тютюнник); Все ж у нього щеміло серце, коли згадав, як плакала Ярина (М. Лазорський); Серце Дороша защеміло, він скинув кашкета, став на коліна перед самітнім горбиком і довго стояв (Григорій Тютюнник). 2. Хто-небудь відчуває піднесення, має добрий настрій. Серце старого гірника співало, солодко щеміло від радісного передчуття (Д. Ткач). щеми́ть на душі́ у кого і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу; кому-небудь неспокійно, гірко, тривожно. Хоч як щемить на душі, та все ж намагаємось не показувати цього один перед одним (О. Гончар).
Ещё