Фразеологічний словник української мови

ШНУР

ходи́ти (як (мов, ні́би і т. ін.)) по стру́нці (по стру́ночці, по ни́точці і т. ін.). Бути дисциплінованим, слухняним, безвідмовно коритись кому-небудь, виконуючи все чітко і без заперечень. Йонька… ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п’явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник); У них (панів) жінки перед мужиками як по струночці ходять (Г. Квітка-Основ’янко); — Ви, звичайно, безвідмовно Ладні вищому годить, Та набридло, безумовно, й вам по ниточці ходить (З журналу). ходи́ти по струні́ (по шнуру́). — Ге-е! — у мене так! — знову опускаючись на місце, сказав Яків,— у мене держись! Сказано по струні ходи — і ходи (Панас Мирний); (Іван:) Гори передо мною, по шнуру ходи! Ото по мені (Панас Мирний). (як (мов, ні́би і т. ін.)) по шнуру́. Рівно, в один ряд, в одну лінію. З-за Нілу сфінкси, мов сичі, Страшними мертвими очима На теє дивляться. За ними На голому піску стоять По шнуру піраміди вряд, Мов фараонова сторожа (Т. Шевченко); — Не бійся, Іване, не підведу, і правує (Петрусь) трактора як по шнуру, веде три широкорядні сівалки (І. Цюпа); В Кам’янці ж колгосп, можна сказати, міжнародний, у нас круглий рік делегації, гості, тут посій і посади як по шнуру, як по шаховій дошці (А. Хорунжий).
Ещё