Фразеологічний словник української мови

ЦЯТОЧКА

до (оста́нньої) ця́точки (ця́ти). Цілком, повністю. Їй (матері) здавалося несправедливим, коли малюк, який належить їй до останньої цяточки на тілі, раптом тягнеться до поморщеної дідової шиї і обіймає, цілує (Ю. Яновський); Відповідає за все гетьман коронний, а польний тільки має пильно справляти його накази, ото ж я їх до цяти й справив… (М. Старицький). ко́жна ця́тка (ця́точка) чого. Щось найменше; найменша часточка чого-небудь. Нерушиме лише прагнення свідомості охопити собою всебуттєвість, тобто — наповнити любов’ю й радістю кожну цятку всесвіту (О. Бердник); Старий єгер Василь Гук поволі йшов густими заростями лісу. Ішов, як завжди, не поспішаючи, .. відчуваючи кожною цяткою тіла й душі доброзичливий спокій дубів, ліричну задуму беріз, древню щедрість запахущих сосон, що невтомно гудуть і шепочуть пісню вічності (О. Бердник); — Кожна цяточка життя відкриває очі у цілий світ. Хіба це так тяжко втямити? (О. Бердник). ні (ані́) ця́точки (ця́ти). 1. Абсолютно нікого або нічого. (Гелен:) Касандро, се ж безумство! Річ видима: ахейський табор (табір) спорожнів; на морі ані човна, ні цяточки немає (Леся Українка); Село ніби спало.. Ніде на вулиці ні цяточки (А. Головко). ні цяти́ночки. Комин був білий, на йому не видно ні цятиночки (І. Нечуй-Левицький). 2. Зовсім, ніскільки. Я мовив: Сумний твій стан! Та з твоїми панами Я співчуття не маю ні цяти (І. Франко).
Ещё