Фразеологічний словник української мови

ЦИЦЯ

(і) жа́ба ци́цьки (ци́ці, пи́ти) дасть кому і без додатка. 1. Хто-небудь загине, потрапивши в складні, незвичайні умови. — Ну й дорога! Думав, що жаба цицьки дасть у клятих яругах (В. Речмедін); Напирають козаки на село, але гребля вся встелена боронами, зуб’ями догори, й по вулицях навалено гіллястих дерев,— доберись! — Отут їм, харцизякам, браття, й жаба циці дасть! — скінчив піщанський чоловік (А. Головко); (Семен:) На середині (річки) як підхопило мене бистрею (бистриною),— я аж злякався .. Думаю: закрутить, потягне на дно, тут мені жаба і пить дасть... (М. Кропивницький). 2. Кому-небудь буде дуже важко, хто-небудь не зможе домогтися чогось. — Німці все тут спалили дощенту. Якби держава не допомогла, жаба цицьки дала б людям (В. Москалець); — Одружимося, бо так у бурлаках нам і жаба цицьки дасть (П. Страшнова). смокта́ти ма́мину ци́цю, ірон. Бути дуже малим. — А ти мене не вчи! — раптом скипів Оксен.— Ти ще мамину цицю смоктав, коли я ферму організовував (Григорій Тютюнник).
Ещё