Фразеологічний словник української мови

ЦВЯХ

стримі́ти (гвіздко́м (цвя́хом, цвя́шком)) в голові́ (в па́м’яті, у мо́зку і т. ін.). Постійно з’являтися, поставати у пам’яті, свідомості (про образи, думки і т. ін.), невідступно переслідувати кого-небудь. Довбня тепер стримів гвіздком у її голові, стояв перед очима (Панас Мирний); Слово “замерз” стриміло в моєму мозку холодним цвяхом (А. Хорунжий); Починаю своєю звичкою перебирати в думках старі сюжети новел, невикористані теми, що здавна гвіздками стриміли в моєму пам’ятку (пам’яті)(С. Васильченко); Але збита шибка стриміла йому цвяшком у мозку. Хто її збив? (Л. Мартович). стримі́ти гвіздко́м у голі́воньці. Пилипко, вмовляючи матір, тільки заспокоював її. В його малій голівоньці гвіздком стриміла думка,— от хоч би що, а піти посипа́ти! (Панас Мирний). як гвіздко́м (цвя́хом) приби́ти, зі сл. сказа́ти, дода́ти і т. ін. Чітко, категорично, твердо, переконливо і т. ін. Сказав, як гвіздком прибив (Укр.. присл..); — Ні! нема добра... немає — додасть (Мирон), як гвіздком приб’є, та й замовкне (Панас Мирний).
Ещё