Фразеологічний словник української мови

ХОЧА

(і) хоч би (хоча́ б, коли́ б і т. ін.) на сміх. Уживається для вираження вказівки на найменшу кількість чого-небудь або найменшу міру ознаки, виявлення і т. ін. чогось. — Як кувала я (Зозуля), за мною волочились, Тепер хоч би один на сміх (Л. Глібов); Прохав, молив… Хоча б хто на сміх написав (Б. Грінченко); Коли б тобі на сміх було де видно свічку (П. Гулак-Артемовський); // Просто так. Де я прихилюся, навіки засну. Ніхто не згадає, Не скаже хоть (хоч) на сміх: “Нехай спочиває, тілько (тільки) його й долі, що рано заснув” (Т. Шевченко). ні (ані́, і) ті́ні чого. Аніскільки, анітрохи; зовсім. Ні тіні незадоволення чи недовір’я до Вас у мене нема (З газети); Тепер знову ходжу за нею. Де вона — там і я невідступно. На британця — ані тіні уваги (М. Коцюбинський); На Северина Чорнохвоста не впало і тіні підозри (В. Сосюра); Майор Сербин глянув на Варвару — обличчя її, сумне й добре, не виказувало й тіні хвилювання (Л. Первомайський). хоча́ б тінь. Були в них (хуторян) в серці жалощі, хоча б тінь співчуття до цих слобожанських дітей? (О. Гончар). хоч (хоча́) би тру́пом ліг. За будь-яких обставин (намагатися досягти чого-небудь); будь-якою ціною, будь-що. Він такий, що доб’ється свого, хоч би, як говориться, трупом ліг, хоч і дорогою ціною (З журналу). хоча́ би тру́пом всі лягли́. Таку побачивши утрату, Аркадці галас підняли, Клялися учинить одплату, Хоча би трупом всі лягли (І. Котляревський).
Ещё