Фразеологічний словник української мови

УПІЙМАТИСЯ

лови́тися (попада́ти, потрапля́ти і т. ін.) / упійма́тися (пійма́тися, попа́сти і т. ін.) на гачо́к чий, який і без означення. Давати, дозволяти себе ошукати, обдурити (перев. довірливо ставлячись до кого-, чого-небудь). Сташка наче ненароком натякала облюбованій нею “жертві”, що вона “щось знає” про нього. При цьому Стаха робила таку таємничу міну, що навіть серйозний хлопець ловився на цей гачок (Ірина Вільде); Богдан уловлює (все).., а Хворостенко зразу ж ловиться на гачок (М. Стельмах); Пані Шульжевич тільки тепер зрозуміла, що вона проговорилась, сама впіймалась на гачок (Ю. Збанацький); Не піймався на гачок (полковник Богун), а сам винищив аж два полки (П. Панч); Обережна, розумна людина не піймається на гачок пройдисвіта чи підлабузника (З газети); Він жив удома, допомагав справжнім французам, але не вберігся, попав на гачок (Ю. Яновський). попа́стися на ву́дочку. На цю вудочку попався Красін (Ф.
Ещё