Фразеологічний словник української мови

УМИТИСЯ

умива́тися (рідко ми́тися) / уми́тися слізьми́ (сльоза́ми, сльозо́ю). Гірко, невтішно плакати. Будьте ласкаві, будьте милосердні! — благала Горпина, умиваючись слізьми (Л. Яновcька); Я хочу миру між людьми, Щоб матері слізьми не мились (Д. Павличко); Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Т. Шевченко). уми́тися слі́зоньками. Згадай мене, ненько, Напившись, наївшись. А я тебе ізгадаю, Слізоньками вмившись! (Укр.. думи..). умива́тися рясни́ми (гірки́ми). Марина не раз і не два вмивалася рясними, як надавлять її злидні та недостачі (Панас Мирний); Я гляну в ту сторону, де дитина спить… умиюся гіркими, та й знову за роботу (Панас Мирний). уми́тися ю́шкою. Залитися кров’ю від сильного удару. — Як дам тобі стусана, то й юшкою вмиєшся,— сказав Мина (І. Нечуй-Левицький); Ярош, не довго думаючи, затопив своєму приятелеві просто в пику. Той умився юшкою (С. Воскрекасенко).
Ещё