Фразеологічний словник української мови

СПІДНИЦЯ

держа́тися (трима́тися) за спідни́цю, ірон. Не виявляти самостійності, підкорятися впливу якої-небудь жінки (про чоловіків). — Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився (Дніпрова Чайка). держа́тися запа́ски, заст. — Ви любите держатися бабської запаски,— сміявся (Краньцовський) зо Славка. — А такі мужчини мають послух у жінок (Л. Мартович). ли́пнути до жіно́чих спідни́ць, жарт. Любити жінок, часто залицятися. Слова від них зайвого не почуєш, на чуже навіть оком не поведуть, до жіночих спідниць не липнуть (І. Головченко і О. Мусієнко). трима́ти бі́ля спідни́ці кого і без додатка, зневажл. Не відпускати кого-небудь від себе, постійно контролюючи та опікуючи (дитину, чоловіка). А вона думає як? Гладити (дитину) по голівці та тримати біля спідниці? (М. Коцюбинський); — Що ж у цім поганого? Нехай би собі дружили.— Вам легко говорити, у вас хлопці. А от з дівчиною… як би чого не вийшло. Краще вже біля спідниці тримати (З газети).
Ещё