Фразеологічний словник української мови

СОЛОМИНКА

трима́тися (держа́тися) на соломи́нці (на павути́нці). Перебувати в загрозливому, безнадійному становищі; бути близьким до загибелі. Ще будуть вони гризти її (землю), мов камінь, а запивати своєю ж кров’ю… Хоча гріх зараз думати про кров, коли власне життя тримається на соломинці (М. Стельмах); — Май, Онуфрію, совість! — гримнула на нього Петрівна.— Бачиш, що у чоловіка тільки сама душа залишилася і то на одній павутинці тримається (М. Стельмах). хапа́тися / схопи́тися (ухопи́тися) за соломи́ну (за соломи́нку). Намагатися використати будь-яку найменшу, навіть безнадійну можливість вийти із скрутного становища. Коли людині загрожує смерть і нема ніякого порятунку, вона хапається за соломину (І. Цюпа); Про Гриця бовкнули німчикові, а той уже радий за соломинку схопитися, аби врятуватися. Забелькотів щось по-своєму і дозволив Грицеві обдивитися машину (В. Речмедін); — Він показував .. пергамент з великою синьою печаткою, — вхопилася Горпина за соломину.. — Принеси мені той наказ. Тоді дам тобі добру пораду .. Урвалася остання надія (З. Тулуб); // чого. Використовувати що-небудь, рятуючи себе або ситуацію. — Писарчуком до волосної управи? Юрко, не вагаючись, погоджується, хапається за останню соломинку порятунку (Ф. Малицький); У відчаї хапався (гравець) за рятівну соломинку везіння, яке ніколи не покидало його за ломбардним столом, і припускався ще більши як (мов, ні́би і т. ін.) потопа́ючий за соломи́нку, зі сл. схопи́тися, хапа́тися і под. З останньою надією. — Дозвольте вас супроводжувати, — схопився (Тарас), як потопаючий за соломинку.— Прошу! Ми будемо вам дуже вдячні (Василь Шевчук). мов потопа́ючий за до́шку. Тепер Мирон зрозумів, що вона говорить. Схопився за її руки, мов потопаючий за дошку: він усвідомив, що означають Вірині слова (Р. Іваничук).
Ещё