Фразеологічний словник української мови

СМОКТАТИ

пи́ти (смокта́ти, сса́ти і т. ін.) кров з кого, чию. 1. Тяжко визискувати, експлуатувати кого-небудь. У селі управа колишня: поміщик панствує, п’є кров з бідняків (Нар. опов.); Як ссав (панич Льольо) народну кров, так буде і далі ссати (М. Коцюбинський). попи́ти кро́ві (по́ту) з кого, чиєї, чийого (тривалий час). — Що ж, напанувались, попили .. людської крові, пора й честь знати. Під ці слова в усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились у чужих .. степах (М. Стельмах); Минулося з снопа восьмого чи десятого, попили (багатії) нашого поту — годі! (А. Головко). 2. Знущатися з кого-небудь, кривдити, мучити когось. Мучилася (Горпина), а далі й схаменулася: “Чи я їм справді на глум далася? Один кат кров мою п’є, а та глуха потороча — горілку” (Л. Яновська). смокта́ти ко́ло (бі́ля) се́рця (за се́рце, під грудьми́) кого і без додатка. Мучити, непокоїти кого-небудь, виклика́ти відчуття душевного болю від чогось неприємного. Йонька ніби погодився, але ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце (Григорій Тютюнник). смокта́ти ма́мину ци́цю, ірон. Бути дуже малим. — А ти мене не вчи! — раптом скипів Оксен.— Ти ще мамину цицю смоктав, коли я ферму організовував (Григорій Тютюнник). ссе (смо́кче) / засса́ло (засмокта́ло) під ло́жечкою у кого, безос. Хто-небудь переживає, непокоїться через щось. — Ой, скупий же ви народ — армійські інтендати! .. У вас під ложечкою ссе, коли треба розкошелитись (М. Руденко); Проганяючи всякі злі думки, Євген Вікторович відчув, як знов засмоктало в нього під ложечкою (Іван Ле).
Ещё