Фразеологічний словник української мови

ВАЛОМ

ва́лом вали́ти / повали́ти. 1. Іти чи їхати у великій кількості (про людей). Заробітчани валом валили з північних губерній (О. Гончар); Коли в село повернувся із Таврії Роман Волошин, люди валом повалили до нього (М. Стельмах); (Палажка:) А як приїхав новий лікар, та як почули про його лікування, валом повалили хворі (А. Головко). ва́лом пе́рти, несхв. Між рядняних наметів пруть валом люди (М. Коцюбинський). 2. Рухатися суцільною масою. Чорний дим валом валив вище містка, а під містком догори колесами лежала машина (Ю. Смолич); Поміж виноградниками, курною польовою доріжкою, валом валить карнавал (О. Гончар). ва́лом точи́ти. — Ей, доню, доню, бач, з півночі Чорная хмара валом точить?.. (І. Франко).
Ещё