БІДА

зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум, го́ре, бі́ду і т. ін.) в ча́рці (в горі́лці). Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки, притупляти свідомість, надмірно вживаючи алкогольні напої. — Що ж робив він в ті скривджені дні? Може, в чарці затоплював лихо? (П. Воронько); І гарний сей чоловік, .. зате як загуляє, — роботу .. кинув та й розум затопе (затопить) в горілці (Панас Мирний). у ча́рці го́ренько топи́ти. Роби на других дні та ночі. На хвилю праці не засни; А візьме сум, заплачуть очі — У чарці горенько топи... (П. Грабовський). топи́ти го́ре в чому. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Л. Первомайський). ї́сти біду́. Жити в нужді, в неволі; терпіти нестатки, утиски. Вашими б, д. Франко, устами та мед пити! Але ми дивимось на стан речей сумніше і думаєм, що нам ще не рік, не два їсти біду, поки здобудемо .. політичну волю… (Леся Українка). коли́ б (якби́) ті́льки й ли́ха (го́ря, біди́ і т. ін). Уживається для заспокоєння когось; не варто переживати, перейматися чимсь; пусте, дрібниці. Якось воно буде. Обійдеться. — Не турбуйтесь, якби тільки й лиха (З газети); Все це (переживання) здалося занадто перебільшеним.— Коли б тільки й горя, — кинув хтось з гурту (В. Козаченко). не мину́ти ли́ха (біди́). Потрапити в скрутне, безвихідне становище. Не минули тоді лиха птахи, які не встигли відлетіти в теплі краї (З газети); // Загинути. Не минув лиха і Гуска. Підлетіли до нього четверо ляхів і підняли його на списи (О. Довженко); // Зазнати неприємностей. Не минув лиха автор статті (З газети). не оббере́шся (не обере́шся, не обібра́тися і т. ін.) ли́ха (біди́, кло́поту і т. ін.) з ким—чим і без додатка. Будеш мати багато турбот, неприємностей через когось, щось. — Ну що його робить? — Сказала Ведмедиха.— Пусти свиню за стіл, Не обберешся лиха (В. Іванович); Знали ж, кого покликати.. Тепер не обберешся лиха з ним (М. Стельмах); Потраплять ці сторінки до рук меткого на слова критика.., тоді не обберешся біди (В. Дрозд); Тільки пальцем торкни, біди не оберешся (Н. Рибак); — І нащо він пустив його в сад?.. Тепер клопоту не оберешся (В. Кучер). не обжене́шся біди́. — Будь обережний, бо не обженешся біди,— пошепки порадила Гафійка (Л. Юхвід). помогти́ (допомогти́, зара́дити і т. ін.) біді́ (го́рю, ли́ху і т. ін.), перев. чиїй (чиєму). Посприяти комусь позбутися неприємностей, труднощів і т. ін.; виручити когось. Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра). попа́сти (попа́стися, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́ти і т. ін.) чо́рту в зу́би, грубо. Опинитися у скрутному становищі, бути в біді. Пройшовши мідні труби, попав чорту в зуби (Укр.. присл..); — Уже вертавсь у Паволоч, думав, що ти попавсь навіки чорту в зуби, так їхав рятувати (П. Куліш). попа́стися в зу́би біді́. Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді; Уже і так пополякали, Насилу баби одшептали, Попався в зуби був біді (І. Котляревський). стягти́ (стягну́ти) біду́ (кло́піт) на кого—що. Завдавати кому-небудь неприємностей, небажане. Вона висловила, нарешті, побоювання, чи не втік Швейк часом з військової служби і чи не хоче тепер стягти і на неї біду та її занапастити (Переклад С. Масляка); Побоюється (Павлина), що він вирветься з хати, попаде тамтого (Філіпчука) і ще більшого клопоту стягне на свою голову? (Ірина Вільде). то́рба ли́ха і мішо́к біди́. Дуже багато неприємностей. І неждано біля плоту його наздогнали селянські голоси: — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (М. Стельмах). як (мов, ні́би і т. ін.) біда́ на го́лову, зі сл. з’яви́тися, звали́тися і т. ін. Зовсім несподівано, зненацька. Вона (дівчина) була безмежно вдячна своїм землякам. Адже, коли б не з’явився, як біда на голову, цей пропащий чорт-поміщик, її ніхто б не виказав ворогам (Ю. Збанацький). як (мов, ні́би і т. ін.) на (ту) біду́. Зовсім недоречно, на нещастя. А тут іще, мов на біду, навчила Анниця писанки писати,— і Маруся ціла потонула в цій забаві (Г. Хоткевич); “Чи не вони (злодії) оце?” — думаю собі. А тут іще, як на ту біду, ружжя (рушниці) в другій хаті (Г. Хоткевич).

Фразеологічний словник української мови 

БІДНИЙ →← БІГТИ

T: 0.095291048 M: 3 D: 3