БІГАТИ

(аж) мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т. ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка. 1. Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька); Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар); Вовк (пес) одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало); Іван .. ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник); Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк); Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати. (Глушак:) Худякова я знав, коли ти ще без штанців під стіл бігав (О. Довженко). бі́гати очи́ма. 1. по чому. Швидко переглядати, читаючи що-небудь. — Від Софочки (лист)! — скрикує дружина.., зразу ж нетерпляче надриває його, бігає очима по рядках, потім ахає (М. Стельмах). 2. Перебуваючи в стані збудження, поглядати на кого-, що-небудь, переводити погляд з одного предмета на інший. Бігає очима (Климиха), З люті аж сичить, А про свого Клима Нічичирк — мовчить (Л. Первомайський). бі́гати світа́ми. Бути тривалий час відсутнім; здебільшого перебувати за межами домівки. Кіточкою терлася (Маруся) коло старої їмості, просячи їсти, а бабця робила суворе лице й буркотіла: — Бігає світами не знати де, не знати по що, а ми їй тут маємо семеро обідів наставляти (Г. Хоткевич). бі́гати (тягну́тися) хвосто́м за ким. Невідступно слідувати за ким-небудь, набридливо залицятися. Найбільше балакали люди, як Параска хвостом бігала за паном… (Панас Мирний); Про Таню Коваль Шухновський говорив: — Мабуть, диявол сидить у цій дівці. Некрасива, без ніякої фігури, а хлопці хвостом за нею тягнуться (Ю. Збанацький). бі́гти хво́стиком. — Затримайте його! — мало не плачучи, попросила Жакліна, коли за Віталієм зачинилися двері.— Невже ж мені за ним хвостиком бігти? (І. Муратов); Він бачив, що .. Власов утюрився (закохався) в його сестру, що хвостиком бігав би усюди за нею (Панас Мирний). дале́ко ходи́ти (бі́гати) не тре́ба (не бу́демо). Легко, без труднощів можна зробити що-небудь. Тепер ми (в’язні) знали, що фашисти тримали нас тут (у тюрмі) як матеріал: треба когось розстріляти — далеко бігати не треба, приходь, бери голіруч готовеньких, хоч і ледве живих і теплих (Ю. Збанацький). моро́з по́за (за) спи́ною (за плечи́ма, по́за шкі́рою і т. ін.) хо́дить (бі́гає і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Комусь холодно, хтось мерзне. Христя задумалась. Поза спиною у неї мороз ходе (ходить) (Панас Мирний); За плечима бігає мороз. І втома чеше волос посивілий (М. Рильський); // Хтось відчуває озноб, когось трясе від збудження, хвилювання і т. ін. Грицько замовк; у Івася мороз ходив поза спиною, і він боязко струшувався (Панас Мирний). аж холодо́к хо́дить під соро́чкою. Там під сорочкою аж холодок ходив, а Хома гріб руками землю і, обламуючи нігті, шепотів: — Пронеси! (О. Гончар). 2. Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін. Як .. стануть вони розкривати один одному свої думки та виявляти темні свої діла — мороз ходе (ходить) за спиною (С. Васильченко); — Як згадаю оті кулачні бої парубоцькі, то й тепер мороз поза шкірою ходить (З газети); Навколо якісь кущі, хащі о́чі бі́гають / забі́гали чиї, у кого і без додатка. 1. Хто, швидко змінюючи об’єкт спостереження, оглядає відразу багато чого-небудь. Очі його (панича), як миші, бігали, шукаючи куточка, де б заховатися, або вільного проходу, куди б можна б було драла дати (Панас Мирний); // Швидко читати. Обома руками тримає перед очима книгу, і очі його шпарко бігали з рядка на рядок (Ю. Смолич). 2. Хтось виявляє неспокій, схвильованість, роздратування, провину і т. ін. Тільки випещене лице начальника було, як і завжди, сухе, дерев’яне, а в’їдливі очі неспокійно бігали (С. Васильченко); — Багачики галасують, а в самих очі бігають, в голові тривога і хвости попідгинали, як ото цуцики (В. Большак); Збентежено забігали очі в старої .. Проштрикнула вона недовірливим поглядом Марію (Р. Іваничук). о́чі забі́гали, як у сірка́. — Що ж я там нашкодив, ану скажіть? — Ага! Бач — забігали очі, як у сірка (С. Васильченко). під стіл пі́шки ходи́ти (бі́гати), ірон. Бути дуже малим, малою дитиною. — Ти що, нас лякаєш?— завівся друкар.— Ти ще під стіл пішки ходив… (В. Дрозд); — Ну, то як, Михайле? Будеш чабаном? Хлоп’я задкує від Горпищенка.. — Я льотчиком буду… Як Петро ваш…— Ага! — хихикає Корній.— Під стіл пішки ходить, а вже й воно розібралося, де вершки, а де відвійки (О. Гончар); — Володя Шевченко, здається, учора під стіл пішки бігав, а тепер уже рулює на комбайні (З журналу). ходи́ти пі́шки під столо́м. — Коли не вмів ще й букваря читати, Ходив, як кажуть, пішки під столом. Любить мене навчила мати… (В. Симоненко).

Фразеологічний словник української мови 

БІГТИ →← БІГ

T: 0.070631867 M: 3 D: 3