ІГРАШКА

за і́грашку кому, що. 1. зі сл. да́тися. Дуже легко. Йосипові і грамота за іграшку далася... (Панас Мирний). 2. зі сл. бу́ти. Як розвага. Став ходити (Івась) біля волів, додивлятися до плуга, до борони. Спершу й це все було хлопцеві за іграшку, а далі увійшло в його щоденні звичаї (Панас Мирний). не в і́грашку. Цілком серйозно, насправді. (Сербин:) А вона, здається, не в іграшку закохалась у мене (С. Васильченко). не і́грашки. Нелегко, дуже складно, тяжко. Не іграшки, не жарт — В зубах собачих побувати (Л. Глібов).

Фразеологічний словник української мови 

ЇДЕН →← ІЄРИХОНСЬКИЙ

T: 0.058004561 M: 3 D: 3