ЦВІТ

приби́тий (ще) на цвіту́. Розумово обмежений, психічно нездоровий; дурнуватий, недоумкуватий. Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (Марко Вовчок); // несхв. Такий, що робить невиправдані вчинки. — Ви на неї не зважайте. Вона ж на цвіту прибита. Раніше Василеві Прокоповичу жить не давала. Віру Андріївну гризла (Ю. Мушкетик). у цві́ті (літ). Молодий, у розквіті фізичних і духовних сил. — Годі, матусю! Шляхом потернованим Сміливо йшов він, бо краще загинути, В цвіті померти за правду скатованим, Аніж на тебе хоч плямочку кинути (П. Грабовський); Це вже не Ксенія Петрівна, а дівчина в цвіті закружляла в юному танці (М. Стельмах); — О жах! Умерти у цих джунглях у цвіті літ? О-о! — мліла вона від страху (Григорій Тютюнник). цвісти́ як мак. Бути у розквіті фізичних і духовних сил. Хлопці їли, дивились на Стеньку, а вона вже цвіла як мак… Д’ех! до чого була струнка та красива молодиця, а очі їй, як у кози дикої, тільки хитренькі трошки (М. Хвильовий). цві́том цвісти́. Багато із названих словосполучень .. усталилися в загальнонародній мові як стійкі, фразеологічні словосполучення типу: цвітом цвісти (Пит. мовн. культури). як ма́ків цвіт. 1. Гарний, вродливий. — Панна сотникова, щоправда, змінилась, але змінилась на краще: панна зараз як маків цвіт (М. Лазорський); — Немов уві сні, минуло весілля. Як маків цвіт сиділа у вінку Геня, а поруч дружки і світилки (В. Большак). 2. Прекрасний. Сей світ як маків цвіт; як-то на тім буде! — каже було стара, похитуючи головою (Марко Вовчок ). 3. Дуже, надто. Жарт був звичайний, гуцульський, але від нього чомусь зашарілася Маруся як маків цвіт (Г. Хоткевич).

Фразеологічний словник української мови 

ЦВИНТАРНИЙ →← ЦВІСТИ

T: 0.080052151 M: 3 D: 3