ВИКЛАСТИ

виклада́ти / ви́класти ду́шу кому і без додатка. Відверто, щиро ділитися з кимсь думками, переживаннями. Погляд .. наче говорив: “Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба Божого розкушу” (С. Голованівський); І глянув (Боговіз) у пітьмі на Колодуба уважно, наче роздумуючи, чи варто викладати перед ним свою душу (Ю. Бедзик); Вона мені карти розкине,.. а я їй усю душу викладу, всі кривди виплачу (І. Рябокляч). виклада́ти / ви́класти (свої́) ка́рти кому і без додатка. Відверто розказати все, не приховуючи своїх задумів, намірів, планів. Явтух Каленикович помічає цікаві погляди ярмарчан, що фіксують його надто довгу розмову з жінкою, і одразу викладає карти (Ю. Яновський); (Буйко:) А ви ж як хотіли? Щоб до командира партизанського загону прийшла якась дівчина, від якогось лікаря і щоб він їй одразу й карти виклав? (Я. Баш).

Фразеологічний словник української мови 

ВИКЛИКАТИ →← ВИКЛАДАТИ

T: 0.105101343 M: 3 D: 3