ХОДЯЧИЙ

у́сна (ходя́ча) газе́та. 1. Новини і чутки, які передаються з уст в уста. Випадків вимордування арендарів (орендарів) із усіми (усіма) їх родинами було багато .. І мужики знали про них з усної газети (І. Франко). 2. ірон. Той, хто поширює різні чутки, новини. Про політичні події вони дізнавались від “ходячої газети” — їхнього сусіди (З газети). ходя́ча енциклопе́дія, жарт. Людина, що має різнобічні знання і може дати довідку з багатьох питань. Михайло Францович Блюменфельд — це ходяча енциклопедія. Він знав всі європейські мови, математику, фізику (Думки про театр). ходя́ча со́вість (чесно́та). Людина, основною рисою якої є чесність, порядність. Учив він сумлінно, бо сам він був ходяча совість людська (Остап Вишня); Мудрий чоловік той Гриць Прутик. Працює на диво всім зразково, віддає кожному, що належиться, словом, ходяча чеснота (О. Ковінька). ходя́чий дові́дник. Той, хто має різнобічні знання і може завжди відповісти на будь-яке питання. У нього була дивовижна пам’ять. Дільничний обліковець називав його “ходячим довідником” і не раз звертався до Сої, коли треба було уточнити якусь цифру чи день якоїсь події (Д. Ткач). ходя́чий (живи́й) мрець (мертве́ць). 1. Дуже худа, виснажена, немічна і т. ін. людина. У мене перед очима стоять привиди — київські звільнені з неволі громадяни, живі мерці (О. Довженко). 2. Людина, що втратила інтерес до життя, байдужа до всього. Не було вже, мабуть, нічого на світі, що могло би вразити бідного Хаїма. Це був ходячий мертвець (Г. Хоткевич).

Фразеологічний словник української мови 

ХОЛКА →← ХОДУНОМ

T: 0.07938821 M: 3 D: 3