УХОПИТИСЯ

обома́ рука́ми хапа́тися / схопи́тися (ухопи́тися) за кого—що. З великим бажанням, з радістю використовувати якусь нагоду для досягнення своєї мети. Стара Векла обома руками ухопилась за свого (Петром його звали), і сама Оксана і сюди, й туди, і, вже не дрочачись, сказала: “Піду, тільки нехай об осені” (Г. Квітка-Основ’яненко). ухопи́тися (рука́ми) за го́лову. Дуже розхвилюватися через безвихідність становища, безнадійність і т. ін. На призьбі під будиночком Брилів товариші побачили гурт ранніх гостей. Харитон зразу же ухопився за голову (Ю. Смолич). хапа́тися / схопи́тися (ухопи́тися) за соломи́ну (за соломи́нку). Намагатися використати будь-яку найменшу, навіть безнадійну можливість вийти із скрутного становища. Коли людині загрожує смерть і нема ніякого порятунку, вона хапається за соломину (І. Цюпа); Про Гриця бовкнули німчикові, а той уже радий за соломинку схопитися, аби врятуватися. Забелькотів щось по-своєму і дозволив Грицеві обдивитися машину (В. Речмедін); — Він показував .. пергамент з великою синьою печаткою, — вхопилася Горпина за соломину.. — Принеси мені той наказ. Тоді дам тобі добру пораду .. Урвалася остання надія (З. Тулуб); // чого. Використовувати що-небудь, рятуючи себе або ситуацію. — Писарчуком до волосної управи? Юрко, не вагаючись, погоджується, хапається за останню соломинку порятунку (Ф. Малицький); У відчаї хапався (гравець) за рятівну соломинку везіння, яке ніколи не покидало його за ломбардним столом, і припускався ще більши

Фразеологічний словник української мови 

УЧЕТВЕРО →← УХОПИТИ

T: 0.117278973 M: 3 D: 3