УКОПАНИЙ

як (мов, нена́че і т. ін.) уко́паний, зі сл. стоя́ти, става́ти і под. Нерухомо, непорушно, застигши на місці. — Здрастуй! — скочивши навперейми Галі, привітався він (Власов) і, зиркнувши на її іскристі очі, став як укопаний (Панас Мирний); Дівчина собі стоїть, Неначе вкопана (Т. Шевченко). як повко́пувані (про багатьох). Діти стояли, як повкопувані; ще Антосьо не так, а що той, то як стовп — щоб поворухнувся! (А. Свидницький). як у зе́млю вко́паний. Катерина не привітала його, не кинулась, як завжди, йому назустріч, стоїть, як у землю вкопана (О. Стороженко).

Фразеологічний словник української мови 

УКОРОТИТИ →← УКОЛУПАТИ

T: 0.080548627 M: 3 D: 3