ВИД

а́ні (ні) сли́хом (не) слиха́ти, а́ні (ні) ви́дом (у ві́чі) (не) вида́ти кого. Хто-небудь зник безслідно; про кого-небудь зовсім невідомо нічого. Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети). не слиха́ти, ви́дом не вида́ти. От година по годині Стала упливати, А Якима не слихати, Видом не видати (С. Руданський). ні ви́дом вида́ти, ні сли́хом слиха́ти. Його ексцеленція приступив до стола з газетами .. Ов, а се що таке? Другого опозиційника, “Сінника Польського” ні видом видати, ні слихом слихати! (І. Франко). ба́чити ви́ди. Бути досвідченим у якійсь справі, бувалим, зазнати багато випробувань у житті. А в бою він брав таким натиском, несподіваним, рішучим, що навіть хлопці, які бачили види, дивувались і з опаскою косилися на начальника розвідки (М. Стельмах). випуска́ти / ви́пустити з ува́ги (прост. з ви́ду) що. Забувати про що-небудь, не враховувати чогось. Автор, стоячи на тій точці зору, що проблема перекладу — лінгвістична проблема, і випускаючи з уваги, що це насамперед проблема мистецька, ігнорує .. особливості художнього перекладу (М. Рильський); Побачивши його за сорок верст від Троянівки, Оксен жахнувся: закрутить старого війна, пропаде чоловік, бо ж він далі Беєвої гори ніде не був. “І як же я не помітив? Зовсім з виду випустив”,— докоряв себе Оксен (Григорій Тютюнник). для ви́ду. Удавано, лише для створення певного враження. Молоді панійки реготались, панночки для виду поопускали очі у землю, а паничі і пани одно гукали: “біс! біс!” (Панас Мирний); — Та що ж ви затіяли, товаришу сержант? — спитав Андрій м’якшим тоном, сподіваючись в глибині душі, що сержант знайде, бодай для виду, якесь слово на свої виправдання (Ю. Бедзик). з ви́ду. Зовні. — Оттака ж ти, дівко! От тобі й на! З виду і дівка як дівка, а з словом, як злодій з чужим добром, ховаєшся (Панас Мирний); Іваниха була ростом більша від Івана. З виду на свій вік застара, хоч на ділі молодша від Івана (Л. Мартович). на виду́. 1. Відкритий, доступний для спостереження або контролю. — Важка служба! Клопотна (клопітна) служба! Перед усіма на виду (Панас Мирний); Хоча б от я — комбайн веду.., І тут у мене на виду, Як у орла — весь світ (М. Нагнибіда). 2. На видному місці або так, щоб можна було бачити. Старшенькі хлопці ховалися за дерева, борзенько підбігали під інше дерево й так поволі посувалися наперед. Митрунько ж ішов на виду, попри кущі рож (Л. Мартович); Залягли поруч. Коня свого Старков прив’язав тут же, неподалік під деревом, щоб весь час був на виду (О. Гончар). 3. у кого. Помітний, очевидний. Взялися завзяті, дерзнули, І успіх — у всіх на виду (С. Олійник). не подава́ти (не пока́зувати) / не пода́ти (не показа́ти) ви́гляду (ви́ду). Не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т. ін. Вони хотіли б мати отаку проворну невістку .. Знає це й Дмитро, але, звісно, й вигляду не подає (М. Стельмах); — Натерпілася (Вутанька) від багачів. Виду не подавала, а скільки тих сліз потаємці ночами виплакала,— одна лиш подушка знає (О. Гончар); Він був злий і нарочито мовчав. Павло помітив це зразу, як тільки в хату зайшов, але не показував виду (В. Кучер); Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути (А. Хижняк). під ви́глядом. 1. кого. Видаючи себе за кого-небудь. Перша зустріч з Біляєвим відбулася в хірургічному кабінеті районної лікарні, куди Яремченко зайшов під виглядом хворого (Д. Бедзик). 2. чого. Виставляючи замість одного що-небудь інше; видаючи одне за інше. Не обминув автор і тогочасних судових порядків з їх хабарництвом та крючкотворством, які дехто намагався представити під виглядом правосуддя (З журналу). під ви́дом. — Недавнечко я прикупив собі земельки — так хуторок! І хотілося б мені ту земельку збризнути. От би під видом земського обіду — я б уже не пошкодував сотнею-другою (Панас Мирний). сли́хом слиха́ти, ви́дом (у ві́чі) вида́ти!, заст. Усталена форма вітання переважно при зустрічі того, кого давно вже не бачили. (Назар:) Га! слихом слихати, видом видати! Здорові були, дядьку! (Марко Вовчок); — Лука Федорович! Слихом слихати, в вічі видати! Скільки літ, скільки зим! Та ще й з скрипкою?.. Прошу до хати (Панас Мирний). ви́дом вида́ти, сли́хом слиха́ти. (Настуся:) Тату! тату! Петро! Петро! Із Києва прийшов! (Сотник:) А, видом видати, слихом слихати! (Т. Шевченко). сли́хом слиха́ти. (Каленик:) А, слихом слихати! Здрастуйте, Платоне Калістратовичу! (Аблакат:) Здоровенькі були! З неділею вас! (І. Карпенко-Карий). спада́ти / спа́сти з лиця́ (на лиці́, на виду́). Ставати блідим, змученим; марніти. — Молодая дівчинонька, Чого з лиця спала? (Укр.. думи..); — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили? Дивись, як на виду спав… поблід, позеленів (Панас Мирний). з ли́ченька спа́сти. Дарма, що з личенька спала, а справдешня козачка! (Марко Вовчок); Три дні, тиждень ти криєшся… Вже в тебе всі питають, чого ти з личенька спала (П. Куліш); А ти ж би змерзла була, а ти ж би рознемоглася, з личенька спала (Л. Костенко). спа́лий з лиця́. Десь тільки згодом Єльчині очі побачать людей, до виснаги зморених, спалих з лиця, ніби вичавлених (О. Гончар). трима́ти (держа́ти) на виду́ кого. Підтримувати чий-небудь престиж, чиюсь репутацію. Що йому, здавалося б, із Савки Гаркуші, з оцього гречкосія, сіряка, що дьогтем пахне, що реверансів не вміє? Одначе цінує, тримає на виду (О. Гончар). у ві́чі (ви́дом) не вида́ти кого, чого, фольк. Зовсім не бачити. — Чом батька я свого Анхиза І досі в вічі не видав Ні з грішними, ні у Плутона? (І. Котляревський); У султана білії палати, а під ними чорнії темниці, там сидять в неволі бідні бранці, Світа-сонця не видають в очі (Леся Українка); — Мені ніколи в житті на думку не спадало будь-кого образити, а щодо якогось генерал-майора, то про нього я навіть і не чув і видом не видав (Переклад С. Масляка). ви́дом не ви́дано. Видом ніколи не видано, Щоб такая буря злая на козаків так міцно виступала й уставала... (З думи).

Фразеологічний словник української мови 

T: 0.085308319 M: 1 D: 1