ВИВЕЗТИ

ви́везти / виво́зити (язико́м) як (мов, ні́би і т. ін.) на лопа́ті. 1. Сказати що-небудь недоречно, недоладно. ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але...— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький). 2. зі сл. говори́ти, висло́влювати і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Сказав як на лопаті вивіз (Укр.. присл..); — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко); — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало). ви́везти (ви́тягти) на свої́х пле́ча́х. Виконати, здійснити що-небудь самостійно, без сторонньої допомоги. І всю роботу — перенесення апаратури в сопках, розчистка тайги — вивезли (актори) на своїх плечах (О. Довженко); (Дремлюга:) Не такого я гарту! Ми на своїх плечах усе витягли і будемо далі тягти за всіх аж до могили (О. Корнійчук).

Фразеологічний словник української мови 

ВИВЕРНУТИ →← ВИВЕДЕНИЙ

T: 0.095105769 M: 3 D: 3