ВИВАЛЮВАТИ

ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити і т. ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виряча́ти, вилу́плювати і т. ін.) о́чі (баньки́), зневажл.1. Широко розкрити очі, виражаючи здивування, безтямність, гнів і т. ін. (Павло:) Хочеш, я тебе зразу одним словом остовпиню (спантеличу)? Скажу таке слово, що ти тільки баньки витріщиш (М. Кропивницький); (Мартин:) Скажи там, щоб дали на дорогу дві мірки вівса — ну, чого очі вивалив? (І. Карпенко-Карий); Господар вирячив від здивування очі (А. Шиян); — Це що таке? — він недоумкувато вилупив почервонілі від алкоголю очі (Л. Дмитерко); “Ти начепи йому (Ослу) на шию срібний дзвоник”.. На вигоні телят перелякав: Ускочив у село — всяк очі витріщає (Л. Глібов); Мати прислухалась і витріщала з дива очі: хлопець розказував українською мовою мужицьку казку (І. Нечуй-Левицький). ви́тріщити бу́ркала. — Чого буркала витріщила? Уклінно проси... (М. Стельмах). ви

Фразеологічний словник української мови 

ВИВАРИТИ →← ВИВАЛИТИ

T: 0.085613073 M: 3 D: 3