СМІТТЯ

вино́сити / ви́нести сміття́ з ха́ти перев. із запереч. Розголошувати таємницю або розповідати про те, що стосується лише вузького кола людей чи сім’ї. Вона й справді сама нікого не обмовляла, не виносила з хати сміття, але була не від того, щоб послухати всячину десь біля магазину (І. Муратов); — Є інший спосіб обробки негідного суб’єкта — домашній. Щоб не виносити сміття з хати. — Ремінець? — психоневролог запитливо вигнула брови дугами (І. Волошин); — Виступи повинні бути культурними. Щоб артіль не осоромити, начальство не підвести і сміття з хати не винести (Є. Кравченко). на доро́зі (на ву́лиці, на смі́тті́ і т. ін.) не валя́ється. Має неабияку вартість, позитивні якості, високо цінується і становить рідкість. — Не гребуй, дитинко, не гребуй, коли випадає, бо такі на дорозі не валяються, такого швидко підхопить яка-небудь вертихвістка з червоними нігтями (О. Гончар); — Пошукай, Омеляне, собі такого робітника в місті або на цукроварні.— Чортзна-що — скоро знайдеш, а такі, як Волошин, на вулиці не валяються... (М. Стельмах); // Може стати в пригоді, бути потрібним для чого-небудь. Радився з сусідою, яку частку левадки відписати мені, а яку моєму братові. Воно хоч і по чверть десятини, а все-таки на вулиці не валяється (П. Панч); А волики на смітті теж не валяються, та й вирішив піти на хутір до Сердюків (свататись) (М. Стельмах). по доро́зі не валя́ється. Розум, молодче, по дорозі не валяється (Леся Українка). носи́ти сміття́ під чужу́ ха́ту. Піддавати розголосові непорозуміння, суперечки в родині, в колективі і т. ін. Не носи сміття під чужу хату (Укр.. присл..). як смі́ття. Дуже багато; безліч. — Годинників у них, як сміття..,— зауважує Денис Блаженко (О. Гончар); — Певне, хлопці на роботі були. Роботящі вони. Кілька груп карателів у дим розметали. Ну й на залізниці порядки наводять. Лежить там обгорілого залізяччя, як сміття (М. Стельмах).

Фразеологічний словник української мови 

СМІХ →← СМІТНИК

T: 0.069963243 M: 3 D: 3