АГНЕЦЬ

а́гнець Бо́жий, книжн., несхв. Безвольна, покірлива, розумово обмежена людина. — Бачиш агнець Божий, покірний, тихий перед тобою, а що він у бригаді виробляв, хай тобі люди розкажуть! (З журналу). як а́гнець (а́кі а́гнец), зі сл. ти́хий, покі́рний і т. ін., книжн. Дуже (тихий, покірний і т. ін.). Пан дяк встав і земно вклонився, .. уцілував руку господині.. Розумиха увірвала його зненацька: — Так ви залучили до себе пана Сковороду? — Так, дидаскал мудрий, акі змій, та тихий, акі агнец (М. Лазорський).

Фразеологічний словник української мови 

АДАМ →← АВТОРИТЕТ

T: 0.117626258 M: 3 D: 3