БУВАЛЕЦЬ

бува́ти / побува́ти у бува́льцях. 1. Багато бачити, зазнавати в житті. Левонтій Петрович тягався по світах, бував у бувальцях, служив в москалях, був військовим писарем (І. Нечуй-Левицький); Побував-таки (старий мандрівник) в бувальцях, бачив білий світ. Атож! Довелось ковтнути і солоного, і гіркого (С. Журахович); // яких. Опинятися у складних, перев. небезпечних ситуаціях. Кумові доводилося бувати у всіляких бувальцях (С. Чорнобривець). 2. Мати непривабливий вигляд, довго чи часто використовуватися; бути не новим. Вигляд у мене був непривабливий. Сірий простенький костюм, що вже й до цього бував у бувальцях, зовсім зім’явся (Ю. Збанацький).

Фразеологічний словник української мови 

БУВАТИ →← БУБОН

T: 0.097653022 M: 3 D: 3