Є І Ї А Б В Г Д Е Ж З Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ґ 
ІСТИНА
наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на (до́бру (пра́ведну)) путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її (Настусю) на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру прописна́ (а́збучна) і́стина. Загальновідома, загальнозрозуміла, елементарна річ. — Нема чого надто гарячитися,— знизав плечима Черкашин і почав довгу розмову про надлімітні і нижчелімітні асигнування.— Невже такі прописні істини не відомі начальнику шахти? (І. Волошин); Людина мусить уміти застосовувати свої знання до конкретного діла. Це — прописна істина (З журналу); В хімічній лабораторії повинна бути чистота — це ж азбучна істина (Ю. Шовкопляс). розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти) кому. Дуже докладно, до найдрібніших деталей пояснювати, допомагати осмислити що-небудь. — Воно й так зрозуміло,— образився Сафат, якому здалося, що йому розжовують і до рота кладуть (Ю. Яновський); (Дранко:) Я ні, я зовсім не догадливий! (Кукса:) А мені розжуйте і в рот положіть, то я й тоді не догадаюсь (М. Кропивницький); Так ото я Кириловому сину й кажу: “А тоді, хлопче, бери цабе, цабе… Збоку будуть вербички. За вербами левада…” Словом, хлопцеві розжував і в рота поклав. Збилося хлоп’я з дороги (О. Ковінька). розжува́ти і́стину. Як гіркувату ягідку грудневої калини, розжувавши цю істину, сядьмо, товаришу читачу, рядком, поговорімо ладком (О. Ільченко).

Фразеологічний словник української мови  2018

← ЇСТИІСТОРІЯ →

T: 0.040088238 M: 7 D: 0