ІСКОРКА

(аж) і́скорки в оча́х замиготі́ли у кого, чиїх. Хто-небудь раптом став веселим, життєрадісним і т. ін. Мар’я кинулась у горниці за дзеркалом.— Дивися! — сказала, підносячи. Марина присвітила. У Христі аж іскорки в очах замиготіли (Панас Мирний); Вперше за весь час (бесіди) академік усміхнувся. В очах його замиготіли веселі ясні іскорки (В. Собко). (аж) і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т. ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т. ін.). 1. Дуже сильно. Шість чоловік беремось і «бараном» таранимо, б’ємо, б’ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо, щоб льотку проломити (О. Гончар); Іде (Гаврило) вулицею поміж тинами — голова то визирне, то заховається; собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються (Григорій Тютюнник); Злий (Антосьо) іде, аж іскри з очей скачуть (А. Свидницький); Гуцул так розгнівався, що аж іскри з очей поскакали (Казки Буковини..). 2. Уживається для підкреслення чийогось гніву, обурення, злості і т. ін. (4-й повстанець:) Чудний той Степан. Як говорить, то аж іскри з очей сиплються (Мирослав Ірчан); А пані як гляне на його (пана), — аж іскри з очей скакнули, на місці міниться (Марко Вовчок); І мовила (Марія).. — Йому я стану за дитину.— І кинула кругом очима, Аж іскри сипнули з очей (Т. Шевченко). 3.

Фразеологічний словник української мови 

ІСКРА →← ІРОНІЯ

T: 0.109045178 M: 3 D: 3