БЛИЗЬКИЙ

не близьки́й (дале́кий, таки́й) світ. Дуже далеко. (Прочанин:) Світ не близький мені додому йти. Я з Галілеї (Леся Українка); — Не близький світ,— озвалась Килина,— аж до столиці. Я питала панотця: каже: наказний гетьман Полуботок їхав берлиною аж чотири з половиною тижні. — Ото! — здивувався не на жарт пан Павло.— Далеченько… далі, як до Туреччини (М. Лазорський); — Баба Марійка усяк її (Поночівну) од тої мандрівки відговорювала: “Це ж не близький світ, не скраю живемо, а, вважай, через усе село пробиратися” (В. Дрозд); Небоже, їдь ти, мабуть, у Новосельці. Далекий світ, щоправда, але байдуже. Візьмеш моїх пару коней (С. Добровольський); (Христина:) А звідки ти, хлопчику? (Хлопчик:) Я з Головчинців. (Христина:) Бідне, такий світ перло проти ночі! (С. Васильченко). близе́нький світ. — Ох синочку ж, мій голубчику, чи близенький же світ? Аж півтораста верстов (Г. Квітка-Основ’яненко); (Іван:) Що ж, далеко був? (Семен:) Та занесло ме ста́ти на близьку́ (коро́тку) но́гу з ким. Зійтися, порозумітися, зріднитися з ким-небудь. З майором Хаєцький став на близьку ногу ще митарствуючи по Трансільванських Альпах (О. Гончар); // з чим. Освоїтися з чим-небудь, оволодіти чимсь. Федеві стати на коротку ногу з Мельпоменою не пощастило. А його друг з першого знайомства відчув себе з цією музою за панібрата (Ю. Шовкопляс).

Фразеологічний словник української мови 

БЛИЗЬКО →← БЛЕКОТА

T: 0.126468529 M: 3 D: 3