БЛАГОСЛОВИТИСЯ

благословля́тися / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький); Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (У. Самчук); Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах); Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський); Надворі благословилося на світ (І. Багряний). благословля́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк). бере́ться на світ. (Макар:) На світ береться. (Вишневий (подивився на схід):) Так. Світає (П. Куліш).

Фразеологічний словник української мови 

БЛАГОСЛОВЛЯТИ →← БЛАГОСЛОВИТИ

T: 0.104958183 M: 3 D: 3