ІМ'Я

від і́мені кого, чого. За чиїм-небудь дорученням, проханням. Я, від імені нашого “літературного комітету”, звертаюся до Вас з великим проханням прислати до того альманаха яке-небудь оповідання своє (М. Коцюбинський). назива́ти / назва́ти ре́чі їх (свої́ми, вла́сними, спра́вжніми і т. ін.) імена́ми. Говорити про кого-, що-небудь прямо, відверто, недвозначно і т. ін., не добираючи делікатних слів чи виразів. Він саме оповідав тепер подробиці любовних своїх авантюр, називаючи речі їх іменами (Г. Хоткевич); — Ви ображаєте мене, молодий чоловіче! — Зовсім ні. Я називаю речі своїми іменами (В. Речмедін).

Фразеологічний словник української мови 

ІМЕНИНИ →← ІКОНА

T: 0.122775922 M: 3 D: 3